Летять роки ген за небокрай,
А життя сторінки гортає.
Наші роки немов водограй,
Тіло поволі знемагає...
А у серцях лунають пісні,
Тепле літо нас зігріває.
Омивають нас дощі рясні,
А осінь золотом вітає.
Ми крокуємо далі вперед,
Все вужчою стає дорога.
Тіло огортає теплий плед,
Ще трішки, буде перемога.
Проходить, втікає знемога,
А думки посеред розмаю.
Душа вільна і прагне Бога,
Скільки ще нам йти, я не знаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: Віктор Варварич