Виступ  Надії  Макаревич  у  місті  Тернопіль  на  підсумку  Всеукраїнського  конкурсу  «Вчитель  року  біології  2004».
В  степу,  що  пахне  полинами,
Як  шабля  блискає  гроза,
Тут  сотник  Згура  мчав  ланами
І  гостював  колись  Кобзар.
Стоїть  у  парку  дуб  могутній,
Прислухайтесь:  розкаже  Вам,
Як  Розумовський  незабутній,
Спинившись  тут  відпочивав.
Лани  у  синю  даль  прослались,
Буяє  колосом  земля,
Район  наш  працею  прославивсь,
Бо  щедрими  були  поля.
               Валерій  Баран
Ця  козацька  Згурівка  не  проста,
Тут  пшениця  родиться  золота,
Тут  земля  онуками  пророста,
Рід  козацький  множиться  на  літа.
         Олександр  Кононенко  
Це  мій,  Надії  Макаревич  
Козацький,  роботящий  край.
Мій  дід  козацьке  має  древо,
А  прадід  Босий  був  ратай.
Тут  я  зросталась  і  навчалась
У  зачудованим  краю.
В  красу  і  зелень  закохалась
І  дітям  серце  віддаю.
Іти  стараюсь  в  ногу  з  часом:
Є  МАН  і  шоу,  й  КВН,
Є  гра  з  комп’ютером  у  класах,
Та  є  чимало  і  проблем:
Де  взять  комп’ютерні  програми?
Літературу  взять  людську?
Тому  і  варимося  з  вами
Усі  у  власному  соку.
Навчальна  база  застаріла,
А  хоче  ж  нового  душа,
Та  всім  нема  до  цього  діла:
«Намає,  -  кажуть,  -  ні  гроша,
Фінансування  ненадійне…
Не  буду  плакати  й  стогнать
І  поле  те,  інформаційне,
Знаннями  буду  засівать»
Квітень  2004  





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2021
автор: САВИЧ