Лиш жаба встигла на корча забратись,
То стала зразу ж вихвалятись:
-Наше болото краще в світі.
Дорослим це відомо й дітям.
Тут тихо, затишно, спокійно,
Чудово, тепло і надійно.
А баговиннячко таке, що слів немає,
Як зайде хто сюди, то нас не залишає.
І комарів літають величезні зграї,
То живемо отут, як в справжнім раї.
А що про інших там казати,
Не хочу, навіть, споминати.
Сидять голодні і немиті,
Лататтям свіжим неприкриті,
Болото їхнє висихає,
То ж комарів давно немає.
Запущене життя у них виходить,
У злиднях, в бідності проходить.
Отак воно у жаб ведеться,
Своє болото кращим зветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2021
автор: М.Гомон