Море прилинуло знову,
Цілунками-хвилями лоскотало стопи,
Шепотіло, шуміло, нагадувало
Старі, та чомусь досі не забуті строфи.
Час гойдався на хвилях, бавився,
Каламутив спокійні вже води.
Корабликом знову приплив
Спогад в годину негоди.
Мій сум, мій спокій, мій грім,
Ти знову мене обійняв.
Дякую тобі, мій Вітре,
Хмари примхливі ти знов розігнав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2021
автор: Mezu Svitlana