Посидіти так хочеться у тиші,
Посидіти й згадать приємне щось,
Може напишуться ще гарні вірші
І про життя, природу чи любов.
Але так гамірно та шумно скрізь і всюди.
Нема спокою й затишку душі.
Мене ці крики сердять та дратують.
Далеко від них прагну утекти.
Але вони чомусь наздоганяють
І порятунку вже нема від них.
Подітися мені куди - не знаю.
Дай Боже, щоб на мить хоч гамір втих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський