А калина квітне в лузі,
Дякувала в тім весні.
Світу, сонцю по заслузі,
Є повага до землі.
Усі нею милувались,
І закохані в ту мить.
Бо надію в ній вбачали,
Адже щастя всім велить.
У віршах вона лунає,
Є легенди й оберіг.
Соловей пісні співає,
Ще в узорах - диво снів.
Тож цілющу має вроду,
Кетяги калини- дар.
Гіркоту і насолоду,
Наче магія із хмар.
А калина квітне в лузі,
Бо закохана була.
В кольоровій дивній смузі,
Іншим - біла полоса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2021
автор: Валентина Ярошенко