дитино, будь моєю подружкою,
і люби мене аж до кінця віків!
не має значення, де ти була й що робила,
не має значення, чи будеш ти вічно молодою.
бачиш, я від тебе нічого не приховую.
сядьмо та поговорімо про твоє минуле.
я не вимагатиму казати тільки правду,
й нічого окрім неї; а тобі скажу:
всі ми однакові в темряві;
всі ми у чомусь колись помилялися.
то чи будеш ти мені за кохану подружку?
чи любитимеш мене аж до кінця віків?
гадаю, вже ніхто ніколи не довідається,
що тоді сталося в мексиці, коли тебе там не було.
мені до вподоби, коли ти не десь, а тут.
ми можемо бути вдвох доки дощ, доки сонце,
й доки весь переполох в тій щасливій мексиці.
я ж по суті такий, як ти; бувало й мені помилятися,
адже всі ми – однакові за певних подібних обставин.
втім, мені не потрібно до лікаря.
я точно знаю, хто я такий та звідки;
а в решті, як хочеш знати, я – такий самий, як ти.
будь моєю коханою подружкою,
і люби мене аж до кінця всього.
зараз не в моді вірне кохання,
та мода приходить і йде,
а кохання триває вічно.
ти можеш подумати, бажаю тебе обманути;
а можеш повірити, і перевірити, й побачити все, як є.
хтось би сказав, що між нами гори, моря та століття –
я лиш знаю одне: коли все сказано й зроблено,
коли згасає світло дня, ми стаємо однаковими:
увечері ми, як вечір, втомлені та урочисті,
а уночі ми – нестямні, як ніч
we're all the same in the dark, deep purple
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2021
автор: mayadeva