Нехай кімната сердито до тебе гарчить
і злякані стіни трясуться навколо -
за шибками спокій прозоро сонетом дощить
і чути тихесеньке соло -
це злива скляною щокою біжить
Нехай пасати людський розтривожать тайфун,
а двері зачинені міцно і щільно,
заграє сюїту на підвіконні цвіркун,
збиваючи крики повільно
ансамблем віконних промінчиків-струн
Нехай буде так, не відводячи погляд від скла,
іти і співати, мінити циклони,
тільки б у вікнах щоденно співанка жила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2021
автор: 3^4