Гайок зелений, чи лісок маленький,
Ще не пожухла весняна трава,
Тут назбирав солдат суничок жменьку
Росли поруч окопного рова.
А навкруги квітує тепле літо,
Ще птах крилом ріже небесну "твердь",
І невимовно так хотілось жити,
Та знають всі, що поруч ходить смерть.
В дитинство манять запахом суниці,
Їх з друзями збирали в цій порі,
Смачна, маленька радість дітворі,
Та джерело в траві щоби напитись.
У спогадах забувся лиш на мить,
В душі щось затремтіло, аж до болю,
Команда прозвучала:" Всі до бою!"
А стигла ягода неначе кров горить.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917510
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2021
автор: синяк