Вечірнє сонце налилОся
Та розплилОся по гілкам,
Ковзнуло медом по колоссю
Та розтеклося по куткам.
Мовчанням обгорнуло душу,
Метеликом торкає скло.
Пролились сріблом сльози в тишу
На стигле золоте руно.
Згоряє день в хлібах духмяних,
В червоних маках на ланах,
Жевріє блиском у рум’яні
На зрілих яблуках в садах.
Небесна тліє позолота,
Сковзають сутінки у ніч…
Скінчилась кропітка робота,
Вляглося сонечко на піч.
Земля невтішна притомилась,
Приспала втомлених дітей.
Небесні віки зажмурИлись, —
Сховали блиск земних очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2021
автор: Олег Крушельницький