Вареники з вишнями …

Вареники  с  вишнями  ...  
Первыми  в  нашем  саду  поспели  чудо-вишни,  очень  вкусные  ягоды,  внукам  муж  отвез,  и  нам  еще  остались.  Вчера  муж  работал  в  саду,  зашел  в  дом  отдохнуть  и  при  разговоре  намекнул,  что  хотел  бы  вареников  с  вишнями.  А  я  знала,  что  муки  было  только  половина  пакета...    Понимаю,  что  этого  будет  недостаточно...      Думаю  попробую,  ведь  раньше,  что  я  только  не  готовила  из  теста,  исправно  получалось.  Перебираю  в  памяти  свои  рецепты,  и  начинаю  готовить...  Не  буду  вдаваться  в  подробности,  получилось  почти  так,  как  в  сказке  про  колобка,  по  "сусекам  поскребла»...  Сделала  заварное  тесто,  высыпала  почти  всю  муку  из  пакета,  замешиваю  и,  как  малое  дитя  плачу...Хочется    приготовить,  но    не  уверена,  что  получится.  Муж    с  улицы,  в  окно  зовет,  ну,  что  может  чем  помочь,  а  я  молчу,  слезы  не  могу  остановить...    Затем,  успокоилась  и  думаю  про  себя,  все  получится,  продукты  все  качественные  (еще  и  сливки  домашние    в  тесто  были    добавлены  )  закутываю  тесто  полотенцами,  пусть  подойдет  ...  Перебираю  вишню,удаляю  косточки  и  начинаю  выкладывать  тесто  кусочками  на  доску  и  леплю  ...  А    тут  и  младшая  сестра  в  гости  к  нам  пришла  .    Муж  ей  и  говорит,  ты  вовремя  пришла,  будем  вареники  с  вишнями  есть.  Все  удалось,  вареники  были  вкусные,  ели    все  вместе  с  удовольствием.  Поэтому  следует  всегда,  в  любой  добром  начинании    не  сдаваться  ...  
Благодаря  дарам  щедрой  природы,  мы  можем  наслаждаться  ценной  и  полезной  пищей.        11.06.18                              6.30
Вареники  з  вишнями  ...  
Першими  в  нашому  саду  достигли  чудо-вишні,  дуже  смачні  ягоди,  онукам  чоловік  відвіз,  і  нам  ще  залишилися.  Вчора  чоловік  працював  в  саду,  зайшов  в  будинок  відпочити  і  при  розмові  натякнув,  що  хотів  би  вареників  з  вишнями.  А  я  знала,  що  муки  було  тільки  половина  пакета  ...  Розумію,  що  цього  буде  недостатньо  ...  Думаю  спробую,  адже  раніше,  що  я  тільки  не  готувала  з  тіста,  справно  виходило.  Перебираю  в  пам'яті  свої  рецепти,  і  починаю  готувати...  Не  буду  вдаватися  в  подробиці,  вийшло  майже  так,  як  у  казці  про  колобка,  по  "засіках  поскребла»  ...  Зробила  заварне  тісто,  висипала  майже  всю  муку  з  пакета,  замішую  і,  як  мале  дитя  плачу...Хочеться  зробити  і  не  впевнена,  що  вийде.  Чоловік  з  вулиці,  в  вікно  кличе,  ну,  що  може  чимось  допомогти,  а  я  мовчу,  сльози  не  можу  зупинити  ...  Потім,  заспокоїлася  і  думаю  про  себе,  все  вийде,  продукти  всі    якісні  (ще  й  вершки  домашні  в  тісто  були  додані),    закутую  тісто  рушниками,  нехай  підійде  ...  Перебираю  вишню,  видаляю  кісточки  і  починаю  викладати  тісто  шматочками  на  дошку  і  ліплю  ...  А  тут  і  молодша  сестра  в  гості  до  нас  прийшла.  Чоловік  їй  і  каже,  ти  вчасно  прийшла,  будемо  вареники  з  вишнями  їсти.    Все  вдалося,  вареники  були  смачні,  їли  всі  разом  із  задоволенням.  Тому  слід  завжди,  в  будь-доброму  починанні  не  здаватися  ...  
Завдяки  дарам  щедрої  природи  ,  ми  можемо  насолоджуватися  цінною  і  корисною  їжею.  11.06.18  6.30


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2021
автор: Тома