Коли охота перегнати вітер,
пірнувши у повітря бистрину,
забувши геть усе-усе на світі,
нестись щодуху десь у далину.
Ловити серцем вольні краєвиди,
тримати руку неба на плечі
й наздоганяти ті свої планиди,
які обрали рух і далечінь.
І відчувати доторки блаженні,
коли потоки стрімко у лице,
і воскресати глибоко в легенях,
і бути вдячній Богові за це!
Триматись легко за кермо роздолля -
щодуху гнати свій велосипед
туди, за місто, де смакує воля,
і де душа вбирається у лет.
16.06.21 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2021
автор: Леся Геник