я дивився, як ти танцюєш, цілу ніч.
твої ноги відображалися в вічності.
синхронно, асинхронно – як завгодно –
як дві прекрасні сеньйорити, як дзеркальні сестри,
що пурхають, в'ються та увиваються
одна довкола одної. моя голова намагалася
описати це явище математичною формулою,
та зрештою здалася: я тут з такою місією,
що бажав би до ваших послуг, коли опаную себе.
зобразити тебе, як зображають людей –
ні, таке не для мене, якщо я справді митець.
що ти відтворюєш, де ти це бачиш?
ти справді читаєш небо! я тут, щоб ти мене вчила.
як зобразити сам рух без силуетів та ліній?
як сказати про незбагненне словами зі словника?
о, ці лінії тіла – виняткові, просто божественні.
мій розум завмер, я замерзаю в тумані.
бурхає дим з очей. хтось би сказав, напевно,
я витріщаюся – а насправді
від цього залежить моє життя. борися!
ти маєш за що боротися. твоя країна – в вогні.
дівчино, це небезпечно, але тобі дозволено.
приходь, і тримай мій мозок в милості та покорі.
ти можеш його місити, тягти, сплющувати й трощити,
– позбав мене волі й бажань: бажаю лише спустошення
й чуттєвої розчарованости розчавленої невичерпности.
о, я впадаю в людяність! це – як впадати в банальність:
по-небесному соромно й сором'язливо. лінії вашого тіла
– господи, що я верзу? бог мені свідок: вони –
по-людському небесні, людські по-небесному;
ідеальні обриси матеріяльного. я пізнав ідеальний світ.
ми притягуємо, торкаємося, відштовхуємо знов
на відстань двох рук: дай-но погляну,
яка ти, коли ненавидиш, і не хочеш нікого бачити.
ти б воліла, здається, зараз запустити мене аж у космос.
– ні, мені добре так; в космосі вже бував
bodyline, deep purple
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2021
автор: mayadeva