Півень співає, гукає, будить когось
Але ж тут вже давно нікого немає живого
Хто ж тебе тоді годує, завжди ненаситного
ще один напас і ми вже двоє голими стоїмо
Кішечка облизує своє переросле зозуленя
поки воно рухається в її ніжних, крихітних ручках
бо це найвищий для нього симпатії прояв
Її крихітні сосочки - кнопочки гостренькі
Вона пахтить жадобою і раєм - мокрим ірисом
Фак видніється у небі
тіло порпається у болоті
Життя вдихаючи дим свинцевий
притискає його ногою і мовить -
Я знаю куди ножа у спину ввіткнути,
щоб людина стала головою на паличці
Розслабся, завмри, ато промахнуся
В мене ще багато роботи на сьогодні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916956
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2021
автор: Enol