Край дороги калина,
Біля ставу верба.
Чомусь плаче дівчина,
Гіркі сльози втира.
-Ой не плач, моя люба,
Я колись повернусь.
Мене ти не забудеш,
В тому я поклянусь.
Воював довго в війську,
Там потрапив в полон.
Так чека вона звістку,
А листа не було.
Стільки літ промайнуло,
Стільки часу пройшло.
Вона серцем відчула,
Зустрічало село.
Він згадав про минуле,
Коли випив вина.
Всі нелюдські тортури,
Що несе всім війна.
Стільки крові і болю,
Є у душах, в серцях.
Не забути ніколи,
Хто поліг у боях.
Коли всі розійшлися,
Ніжно він обійняв.
-Живий тому лишився,
Що чекаєш, я знав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2021
автор: Валентина Ярошенко