Де береться в українців сила,
В скруті повсякденного життя?
Скільки нас недоля не косила,
Все одно, ми славмо майбуття.
Безліч раз від голоду ми пухли,
Хоч завжди – без хліба не жили.
Та бажання в краще не ущухли,
До життя тяглися, як могли.
Не скорила нас, в свій час неволя,
Не "навчили" розуму кати.
Дорого нам коштувала Воля,
Хоч гірка та Воля без мети.
Квітни та міцній країно мила,
На руїнах нашого життя.
Тож, нехай підтримає нас «сила»,
-Віри та Надії в майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916882
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2021
автор: Сідий