Зіронька моя

На  небі  засвітилась  зірка,
У  пахощах  стоять  сади,
Десь  виграє  весни  сопілка
І  кличе  нас  удвох        туди.

Черемху  вітер  пригортає,
Торкається  її  квіток.
А  серденько  моє  кохає,
Із  почуттів  плете  вінок.

Блукати  будем  до  світанку,
Залишимо  свої  сліди.
Як  ніч  зустрінеться  із  ранком,
Засолодять  уста  меди.

Зловлю  ту  зірку  у  долоні,
Бажання  загадаю  я.
Ти  будеш  у  моїм  полоні,
Найкраща  зіронько  моя...

Автор  Тетяна  Горобець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)