В журбі черешня, схилила гілочки,
Ховає гнів у зраненому листі,
Іще зелені дарунки - ягідки
Давно в росі, лиш де –не- де сріблисті.
Дорогоцінний дар, нині так мало,
Вона ж хотіла, більший врожай мати,
Холодний вітер заводив сопрано,
Накликав дощ, все спромігся зламати.
Мрії й надії…розплескались при землі,
Плинуло з водами руде суцвіття,
Й ранкові роси,немов сльози в імлі,
Стікали вниз, хилилось верховіття.
Скільки змогла, з тремтіння сонця ждала,
Яскравих променів, ніжності й тепла,
І в хмурий день, і нічькою благала,
Щоби її надія не відріклась.
В журбі схилила черешня гілочки,
Та намагається увись підняти,
Проміння пестить, розсипа зірочки,
Нині в турботі - хоче обійняти.
07.06 2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2021
автор: Ніна Незламна