Ревнувала до кожної поруч,
Бо красунчик, та ще і який.
Всім немало відомо історій,
Як засліплюють очі зірки.
Павичем розпухначував пір’я:
Компліменти, шампаське – козак.
Ну яке там до біса довір’я,
Як підозра не гасне ніяк!
Хтось порадив – тікай, чи мирися.
Та куди від любові втечеш?
Наливаючи каву, бариста
Пожалівся на ревнощі теж.
І подумалось: чом побиватись?
У зневірі – немає життя.
Як погаситься полум’я ватри,
Хіба стану щасливою я?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2021
автор: Оксана Дністран