Зайшла в порожній рідний дім
І у дверях завмерла,
Скажу спасибі, я усім,
Що спогад цей не стерла
Тихенько погляд підняла,
Вдивляюсь в світ хатини,
Лишилась тільки тишина
Та море павутини
Рікою сльози полились,
Їх зупинить не можу,
Бо юність з мудрістю зійшлись,
Шукаючи дорогу
Душа не може поєднать
Дві різні паралелі
Та слайди в серденьку щемлять,
Як елегійні трелі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик