Зупинилась, озирнулась

Роками,  і  днями,  і  ночами,
І  серцем,  і  всім,  що  в  мені  є  живе,
Зачарована  почуттями,
Трепетно  любила  тебе.

Зупинилась,  озирнулась,
Довкола  квіти,  дерева,  трави,
Сонце,  небо  над  головою,
Літо,  вкотре,  нове  настало,
І  я  стою,  в  грудях  із  зношеною  любов’ю.

Шкода,  що  дійсно  все  минає,
Але  не  через  це  шкода,
Що  тебе  не  було  і  зараз  поруч  немає.
У  цім  смуток  і  гірка  біда.

Іду,  поникши  поглядом  в  дорогу,
Що  ж?  Нехай  ці  непотрібні  почуття,
У  Космосі  комусь  стануть  в  нагоді,
Як  перероблене  сміття.

09.06.2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2021
автор: Іра Задворна