Заплутались, зламалися думки,
У космосі долонь вони мигтіли.
Хвилини – такі самотні й гомінкі,
Їх ми нещадно з тобою розчинили.
Штори закрили нас від світу,
Літери пливли в нічній дрімоті,
Розбігалися слова, немов налякані,
Боячись стати зайвими у цій пустоті.
Нещадно втонули кораблі
В нічно-тремтячій со́лодкій спокусі,
Лиш кружляли тихо в цій імлі
Два подихи; два всесвіти ковтали один одного в задусі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2021
автор: Mezu Svitlana