[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mCWfHf9nbBw[/youtube]
Вже дощ пройшов, лишив на згадку краплі,
Намисто, ніби на прозорім склі.
Які текли повільно в теплоті.
Я розуміла - зникнуть кришталі.
Уже далеко відголоски грому,
Лякав природу блискавки розряд.
Та дощ забув давно про свою втому.
І всі боялися повернення назад.
Легкий туман сховався десь у річці,
Не змусив літній день себе чекать.
І він пішов по старій своїй звичці,
Щоб новий день по-новому почать.
І кожен має крихітну надію,
І віримо у літню доброту,
Але в душі ми добре розумієм,
Надію подарує та не ту.
Та день ласкавий радо посміхався,
І ніби вже далеко іде дощ.
Можливо, щось багато забажалося?
Чекати довго доведеться...що ж...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2021
автор: Н-А-Д-І-Я