УДВОХ ПОДОЛАТИ ВЕРШИНУ

А  один,  возносить  до  неба
А  інший,  топче  почуття.
А  Щастя  ,  багато  не  треба...
Щоб  у  ритм  ,  бились  два  серця.

Я,  встидлива,  терпляча,  скромна...
Сідаю,  на  угол    скраю.
Для  коханого  є  Мадонна
Чиста  вода  небокраю.

Прагнемо,  добра,    щастя  на  двох
Плекати,  свій  храм  любові.
Щоб  у  душі  жив  вічний  Бог
І  розумітись,  на  півслові.

А  по-очах,  читати  думки
І  знати,  що  хоче  душа.
Зорею,  світити  у  стежки
Від  щастя,  писати  вірша.

Подолати,  удвох  вершину
Яку  Отець,  написав  долі.
Радіти    кожну  хвилину
Вдихати,  як  птах  на  волі

По  -цеглині,  збудувати  дім
А    у  нім,  не  було    печалі.
Бачити,  святе    небо  у  нім
І  літечка,  блаженні  далі.
М.  Чайківчанка.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2021
автор: Чайківчанка