Дивлюсь у небо в надії побачити там тебе
Шепочуть дерева, що місяць таки відпливе.
Нічого не треба, лише не чіпай за живе.
Ще трохи і знову визирне сонце рябе.
Прямую до світла, проте пожирає пітьма.
Ніч зорями квітне, що в очі впали до дна.
Вони опадають чомусь, коли ти сумна.
Ось посеред літа настала вічна зима.
Закінчу писати, прокинусь, коли стане день.
Рядки, наче ґрати, та воля у них лишень.
Так хочу співати, та голос не йде з легень,
Тож краще послухаю знову твоїх пісень.
30.05.2021
Стаськів М. А.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2021
автор: Моряк