Не люблю я зазнайок-поетів,
Котрі пишуть про все й ні про що:
Про дракончиків, п’янку атлетів,
Тости, типу: «ну, на посошок!»
Не поезія то, а «стишок».
Зрозуміти не можу й поетів,
Що підносяться вище усіх:
То себе називають естетом,
То оспівують кави секрети.
Так писати вважаю за гріх.
Слово має не просто звучати –
До свого читача промовлять:
І про горе народне кричати,
І про те, що чекає внучаток,
І про те, як страждає земля.
29.04.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2021
автор: Ганна Верес