Кохання - вічності вінець,
Звучить у серці знову п’яно.
Його приніс в ранок вітрець,
Він обійняв мене духмяно.
На вушко шепотів казки
Про цвіт рожевий - символ щастя.
Тьмяніли в небі вже зірки,
Душа вмирала від причастя.
Вмирала в щемі від снаги,
Текла рікою, стисла в грудях.
З тобою ми - два береги,
Думки клекочуть, пам’ять будять.
Хилюсь назустріч, як завжди,
Твоє тепло ловлю в долоні.
І не соромлюсь борозни,
Тече та сіль, пульсують скроні.
27.05.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2021
автор: Валентина Ланевич