Коли квітують абрикоси,
То вітер двері рве з петель.
І хоч в житті все так не просто,
Не відмовляйся від своїх ідей.
Іди в перед! З надієй на майбутнє.
Іди вперед! А там, що буде, так тому бувать.
Радій життю! Всміхайся незабутньо.
Чи буде довгим шлях ніхто не може знать.
Тому цінуй хвилину за хвилиной,
Тому цінуй тепло близьких людей.
Цінуй дощі і сонячну погідну днину.
Не закривай душі тяжких дверей.
Коли думки, як якір опустились,
Коли туман і мряка розляглись.
В тобі надії знову іскри засвітились
І полум’ям багаття розійшлись.
Коли пройшов своє життя по колу,
То починаєш новий ти виток.
І не дивись на глядачів довкола.
Не ризикуй потрапить під каток.
Бо ти живеш для себе не для них
І лиш одне життя у тебе.
Тож бережи себе й своїх близьких.
Бо перед Богом кожен відповість за себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2021
автор: Тетяна Вотер