[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=31I8RhR2a4M[/youtube]
Знялась надворі завірюха,
Зривав це вітер пелюсти.
Кіт нашорошив гострі вуха,
Порозліталися пташки.
Щосили вітер усе дмухав,
Він неабиякий мастак.
Між гіллям радісно все пурхав,
І вів себе немов, дивак.
І все змішалось в хуртовині,
І засліпила людям очі...
Та це тривало лиш годину.
У вітру вже не стало мо́чі*.
Присів, у задумках дрімає,
Нащо він всіх тут сполошив?
Забави іншої не має,
Це він собі таке внушив..
---------------------------------------
мо́чі - сили
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2021
автор: Н-А-Д-І-Я