Ще міцно тримаються залізні хрести мого генетичного коду...
Тендітна співоча птушачка прилетіла подивитись в очі - наче душа в душу...
Білий чистий квіт конвалій, білий ніжний цвіт суниць...
Пара воронів щось навперебій розповідає з висоти своїх сакральних знань.
Величезні сосни підтримують блакитне небо.
Вдячність розливається всередині...
Дихаю...
Рибами пливе час...
22.05.2021
*Svetlaya*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2021
автор: *Svetlaya*