Вино – виделкою, бо коркотя́г десь дівсь
Аби назверхньо не помітилася злість,:
Ще у шухляді штири ви́віртоньки мав.
І ось, прийшла панянка – ви́крутки нема.
Сміється і нервує, бачу, солоденька.
Я ж за відко́ркувач кумекаю, рідненький!
Як полишають рідні, ти - живий пустак.
Забутий, зірваний, присохлий в полі злак.
Сказала б дівчина: «Знайдемо све́рдлик, поки
Ти розкажи про себе – є дружина-сойка?»
І я б розпитував, цікавився, як міг -
Що хоче показати радісна мені.
19.05.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914427
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2021
автор: Юхниця Євген