[quote][/quote]Я тебе пригадаю колись,
Як грозу над жовтневим узліссям.
Під укіс її води лились.
Мої сльози із ними злилися.
Я тебе пригадаю колись,
Як прострелений зорями обрій.
Там, під ним вже ніхто не моливсь
На воздвижений сонячний образ.
Вже і вирії вслід загули
Теплим те́чіям двох океанів...
Я тебе позабуду колись
В цьому травня розбурханім храмі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2021
автор: Маріанна Вдовиковська