Проминає весна у цвітінні садів,
Теплим дощиком святить землицю.
У зелених гаях чути спів солов’їв,
Що у небі вітають зірницю.
Й хлібні ниви шумлять вже високим стеблом,
З вітром стиха про вічне шепочуть.
Про життєві дороги, рідню за столом
І теплом дружнім груди лоскочуть.
Бо що спірність дає? "Суєта із суєт", -
Не відчуєш себе в ній безпечно.
Де злагода постійна - відсутній фальцет,
Те, - завжди і усюди доречно.
18.05.21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2021
автор: Валентина Ланевич