Чужими дорогами їхати вкрай цікаво,
в чужому житті нам легше й простіше йти,
страхи там не ті: ні образ вже нема, ні слави...
В чужому житті є вміння "кудись" рости.
Чужими дорогами ноша легка, і віра
незламно тримає кожну болючу мить.
В чужому житті вже не має лихого звіра,
що душу дере і вперто, десь тут, сидить...
Там іноді просто так, - "нам" таки видніше,
бо ж "нам" панорамні вікна відкриті всі...
Та світ тих життів, часом аж настільки інший,
що губить в глибинах світло... То ж, мабуть, стій!
Хоч кожен зіграє сотні разючих ролей -
чужими дорогами пройде свої шляхи.
Можливо і знайде знаки усих паролей,
або ж розіб'ється вщент і від чужих лихих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2021
автор: Людмила Мартиненко