Коли вночі гримлять погрози,
Дощ барабанить у вікно.
Тримать в руках себе не в змозі,
З дощем ти плачеш заодно.
Накраще плакать під дощем,
Тоді ніхто не бачить сльози.
Притише трохи серця щем,
Та все ж лякають нічні грози.
Чекаєш день вже з нетерпінням,
Можливо, зміниться ще все.
Засяє сонячне проміння,
Якусь надію принесе.
Невже природа відчуває,
Що у житті усе не так?
Старанно сльози всі стирає,
Та все ж так боляче, однак...
Дивлюсь в відчинене вікно,
Як я хотіла - дощ скінчився,
Я буду вірить все одно:
Проміньчик в серці поселився...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2021
автор: Н-А-Д-І-Я