Стоїть десь на галяві в лісі
Хатина з дерева уся,
У ній великий стіл та ліжко,
Біля плити трішки дровцят.
А запашне зелене сіно,
Дбайливо складене в стіжок -
Лісовим мешканцям дарунок.
А запасти зумів його
Лісник - він же тут господар,
Від зла його охороня
Хатина - то його сторожка,
Буває тут майже щодня.
Вже вивчив поведінку звірів
Та підгодовує птахів,
Пильнує їх від браконьєрів,
На озерці рубає лід.
Щоб лунками ішло повітря
І риба дихати могла,
Не задихнулася узимку
Велика також і мала.
Про всіх турбується і дбає,
Він для звірят, мов чарівник
І на плече птахи сідають,
Бо кожен тут до нього звик.
Піклується про ліс постійно
Не тільки взимку - увесь рік,
Оберіга його надйно
Цей добрий дядечко лісник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914046
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський