Мила-немила очі відкрила ніччю,
Зір пригубила і запалила свічку..
Мила-немила щастя просила в Бога
Тихо молилась,світу вклонилась в ноги..
Мила-немила гарно зложила коси,
Ранок вітала, очі вмивала в росах ..
Плакала марно.. В світі прегарнім-тісно..
Легко мішала,тихо качала тісто
Виросте гарне тісто на славу Божу
Ти мені, Боже, щастя послав би, може..
Щоб в сині далі зійшли печалі й втома
Що́би любити все́, що є в світі цьому..
Щоб у житті було радості море місця
Все, що не склалось, хай би зосталось в пісні..
Вир у в минулім щоб затягнуло рястом,
Щоби відчути, серцем ковтнути щастя..
Що́би шовкове серце любов’ю квітло,
Щоби лила́́ся пісня про щастя світла..
Світ ще засяє ,пообіцяє крила -
Дасть новим мріям, новим надіям сили!
Дням буде радо в літу вплітатись білим..
Бу́де ще свято, бу́де співатись - мило!!
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2021
автор: Irкina