Коли помре надія в серці,
Чужі вуста сплетуть плітки…
Біда зламає мури вперті
Твоєї чистої душі.
Та щезнуть змії паперові,
Зміліє духу океан…
Іржею напис на підкові
Зітре задушливий обман.
Ти зціпиш зуби мимоволі
Та ти закотиш рукави.
Ти встанеш мужньо навкір долі,
Щоб у безчестя не зійти!
Бо хто там знає, що там буде?
Одні базікання кругом,
А непокірні — гідні люди,
Ідуть у вічність напролом!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2021
автор: Олег Крушельницький