Шепетюк Ніні Степанівні до ювілею:
70-річчя з дня народження
Сьогодні в мами Ніни свято
Й син Ігор хоче привітати,
Й просити щирими словами
Пробачення в своєї мами:
За всі тривоги й хвилювання,
Коли із вечора до рання
Та хвилювалася за нього:
Дорослого й раніш – малого;
За ті недоспані всі ночі,
За ті всі виплакані очі,
За ту непрохану сльозу,
Що впала інколи в росу,
Бо мама в нього – наймиліша
І в цілім світі найрідніша.
З Днем народження!
Вже 70-років..Багато, чи мало ?!
Вони пролетіли, немовби , як день.
Й зозуля із ранку сьогодні зухвало
Кує на березі, поспіль, другий день.
Здається недавно, немовбито, вчора,
Робила в своєму житті перший крок,
Ідучи по сінях, де двері комори
І аж до простягнутих маминих рук.
Ті мамині руки вона пам’ятає:
Шершаві долоні усі в мозолях,
І ними матусенька ніжно вкриває,
Малесеньку доньку, що спить в подушках.
Ту мамину казку і мамине слово:
Підтримка і порада продовж усіх літ,
І те, як сусіди в часи вечорові
Збирались, де лавка спиралась на пліт.
Бо тато Степан вигравав на гармошці
І гарно співав він найкращих пісень,
Тож тішилось серденько в мами Антошки,
А пісня лилася далеко аж ген.
Два братика старших: Євген і Микола,
І Ніна – малесенька ще на руках,
Й усі, хто зібравсь, замовкали довкола,
І навіть, хрущі у зелених листках.
Отак пропливло босоноге дитинство
В маленькій хатині над Панським ставком.
І доля цвіт вишень вплітала в намисто,
Й під ноги стелила свій шлях рушником.
Бо вийшла вже заміж.. два сина.. Микола –
Її чоловік, що впродовж усіх літ,
На всі руки – майстер, все зробить з нічого,
А також, як батько її, гармоніст.
Синочки соколи: це - Ігор і Саша,
Це гордість її, це і радість, й жалі.
Й хатина нова, й добробуту чаша,
Що тут на горбочку у ріднім селі.
Дорослі два сина, невістка – Марина,
Сьогодні для Ніни, як рідня донька.
І внучка Ілона - наймиліша дитина,
Як квіточка гарна й щебетушка така.
І ось сімдесят уже років сьогодні,
Вже в коси давно заплелась сивина.
Та в другий день свят весняних Великодніх,
Приймає вітання звідусюди вона.
Бажаємо радості, посмішок, втіхи,
А в серці щодня нехай квітне весна,
В усі починання приходять успіхи,
Й збувається все, про що мріє вона.
Бажаєм поваги від дітей і онуків,
Бажаєм пошани її від людей,
Хай серце не знає ні болю, ні смутку,
А тільки радіє від добрих вістей.
Бажаємо щастя, здоров’я і сили,
Бажаєм терпіння, наснаги, жаги,
Щоб шлях Матір Божа благословила,
І Ангели з неба її берегли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.05.2021
автор: Ольга Калина