І вже позаду інфернальна ніч.
І сонця промінь Неба дав напитись.
У серці шрам від гострих протиріч
Вже не болить.Є змога зупинитись.
Ні,Час не стишив свій нестримний літ.
Блукають біди,прагнучи офіри.
Та світла радість знову тішить світ ,
І бранців сумніву стиска в обіймах Віри.
Надія - є,бо Смерті вже нема.
Христос Воскрес! Це - шанс усім радіти!
Розсіялася розпачу пітьма.
Віднині шлях - щоденно світло жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.05.2021
автор: Вадим Димофф