Ісус привів на Таїнство Вечері
Дванадцять учнів, й ноги їм омив.
Смирення та любов зайшли у двері,
Зійшло благословення над людьми.
Хліб розломив, роздав його для учнів –
Стражденне тіло за відпущення гріхів.
Вино дав – кров Його з великих мучень,
Так учнів він своїх благословив.
Причастя прийняли, дари Христові
Бо кожен свято за Учителем ішов.
Четвер – з покори й чистої любові,
Очищення душі... зняття оков.
Була вечеря разом ця остання,
І свідки Таїнства - Його товариші
Уздріли чистоту та покаяння,
Живімо й ми із Богом у душі!
За нас Син Божий в муках невимовних
Розп’ятий згодом буде на Хресті.
Молімося! СЕРЦЯ, ЩО ВІРИ ПОВНІ –
Це саме те, чого Ісус хотів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Білоозерянська Чайка