Запам'ятала руки назавжди,
Таких немає в світі більш ні в кого
І ніжний дотик ласки й теплоти,
Віднести можна тільки до святого
Обіймів не зрівняти більш ні з ким,
До чого ж неймовірних та приємних,
Хіба зрівняю з дотиком весни
Та мрій в душі чарівно потаємних
Запам'ятала образ назавжди
І ніжний погляд, ніби промінь сонця,
Як дар чарівний справжньої весни,
Що пробиравсь тихенько до віконця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик