От Господь в’їжджа
до міста миру на осляті...
А розбійники і крадії і супостати —
ті і в місто це
й в усі міста
в’їжджали на коні —
грабувати і вбивати...
грабували і вбивали...
сила-кінь живе в новій броні...
Але Бог не в силі,
а у правді:
не звойованим Він
землям радий,
а — живе людина
вбивством і насильництвом чи — ні.
Біси хочуть швидко всіх вбивати!
Поки ще життя — як ніби в сні!
І півсонних ще людей вночі
і в досвітку хапати!
катувати й мордувати —
і вершина їх навчань катів —
це не давати спати! —
і брехати і лякати і страхати —
їх диявол-батько сам бехун
за злочин викинутий з хати!
А Господь в’їжджає мирний на осляті...
не руку комусь звільняти, —
від гріха весь світ звільняти.
Так що камінь гострий під ослятком
зміг би з радості аж закричати!
Христос воскрес!
Третьої ночі!
Єдиний Бог, Хто зміг
смертю Своєю смерть геть всіх здолати!!!
Є одне діло вірити,
інше —
Божу Любов і відчувати і
Божу Матір збачити і знати!!!
Його найбільш люблю!..
Його Любов хвалитиму найбільш!!!
Його Любов і Божу Матір!..
25.04.2021,
в’їзд Господній в Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович