Розсипало сонце ясні променята,
розквітли в садочку вже кульбабенята.
Ось вийшли курчатка, маленькі клубочки,
а їх є дванадцять у нашої квочки.
Підбігло курчатко до кульбабенятки
і тихо спитало:"А де твої лапки?"
А кульбабенятко срібнесеньким стало,
взяло й полетіло... бо крильця здійняло.
Ой, як веселились маленькі курчатка...
як вчили літати їх кульбабенятка!
Покликала квочка маленьких курчаток
ще й порахувала всіх кульбабеняток.
Ой, як розгубилась вона, золотиста:
"Та ж було дванадцять. Де взялося триста?"
Сміялося сонце:"Мої ви гарненькі!
Мої ви хороші. Мої золотенькі."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2021
автор: Надія Башинська