Господь, тебе покликав в небеса
По божій волі приходиш в мої сни.
Холодна зима минула ,вже весна
Я в'яну , немов квітка від самоти.
Я, люблю тебе як Місяць любить ніч
Як день любить сонечко що розсвітає.
Хочу, притулитись глянути до віч
Відчути, голос жайвора що співає.
Без тебе, сонце весни плаче дощем
Зустрічаю, новий день в дикій тузі.
Невимовний біль став моїм тягарем
І душа-голубка мокне у сльозі.
Ти, для мене такий близький, далекий
І душа, страждає без твого тепла.
Недосяжний, як у леті лелеки
З фотографій усмішка зігріва.
З втратою, неможу ніяк змиритись
Я жду, і виглядаю у казковім сні.
Хочу , з тобою радістю поділитись
Що троянда , для тебе цвіте в росі.
М.Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2021
автор: Чайківчанка