А в серці знову ніжно сакура цвіте –
Душа вже прагне поєднатись з літом,
Життя моє хоча буденне й не святе,
Та благодаттю мого Господа зігріте…
Так хочеться піднятись в Небеса,
А чи й упасти разом з пелюстками,
Весна холодна, мабуть, неспроста,
Бо ми тепла життю ще не додали…
Я прагну птахом полетіти ввись,
А чи за обрій, сонце сонне де сідає,
Щоб знов Великдень радо, як колись,
Усі гуртом, круг церкви, зустрічали…
Яскраво сакура цвіте, хоч карантин,
Їй антисептики та маски не потрібні,
Щасливих світу домальовує картин,
Хоч дуже прохолодно навіть в квітні…
То ж в кожнім серці нехай сакура цвіте,
«Спец-перепусток» хоч вона й не має,
Та вірю, в душі свято справжнє донесе –
Оту «корону смертоносну» доламає…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
20.04.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2021
автор: Lilafea