Мовчазними бувають лиш квіти

Сміємося,  коли  нам  весело,
Радіємо,  коли  успіх.
Наш  світ  потопає  у  зелені,
Буває  хтось  дарує  сміх.

Реве  рідний  Дніпро  у  повені,
Шевченко  дивиться  з  гори.
А  місяць  випливає  в  човені,
І  чародійства  йдуть  весни.

Ясне  сонце  шле  свої  дарунки,
Посміхається  до  нас  згори.
Вже  закоханих  гріють  цілунки,
Усі  діждалися  весни.

Тож  радіють  дорослі  і  діти,
Дзвінко  пташина  співає.
Мовчазними  бувають  лиш  квіти,
Таке  навесні    буває.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2021
автор: Валентина Ярошенко