Прикро...Сум... А́ле стало простіше!
Тисне щем, та душі стало легше! -
Не потрібна омана їй більше,
Безпідставних надій буде менше.
⠀
Так, най сонце й зайшло тимчасово,
Так, іскринки серцеві най - тьмяні! -
Ліпше ніч до світанку ясно́го,
Ніж постійне блукання в тумані!
⠀
Хоч ятрить серце згадка пекуча,
Дошкуляє солодким минулим,
Правда вибір задіє блискучий,
Той, де всі почуття вже заснули.
⠀
Говорив мудрий вчитель мій якось,
Що вбива і солодка отрута!
Може й краще, недобре що сталось,
Адже спо́вна неясність забута!..
⠀
Оригінал.
⠀
Обидно,... но стало проще!
Обидно,... но стало легче!
Ей не нужно обманывать больше,
И надежд пустых будет меньше!
⠀
Да, на время зашло солнце,
Да, темно вдруг мне стало на сердце!
Лучше ночь, но перед рассветом,
Чем в тумане бродить где-то!
⠀
Хоть цепляет за сердце память
И терзается сладким прошлым,
Правда делает выбор ярким,
Самоедство... - какая пошлость!
⠀
Говорил мне великий учитель:
- Яд убьёт, хоть и будет сладким!
Хорошо, когда стало все плохо,
Потому что все стало понятным!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2021
автор: Юрій Шибинський