На розлучення подав
Чоловік Галини.
Ось і суд уже настав,
І прийшла дружина.
Дали слово перше Толі,
Щоб вказав причину,
Бо ж для чого йому воля
При живій Галині.
- Я не буду з нею жить -
Держить кози в спальні.
Запах той мене гнітить,
Це ж бо не вбиральня!
Вислухав його суддя
Й каже чоловіку:
- Ви налагодьте буття,
Проживете вдвох довіку.
Щоб не пахло у кімнаті,
Відчиніть віконця,
Свіжість знову буде в хаті,
Посміхнеться сонце.
- Ні, не хочу вже журби,
Вікна не відкрию.
З спальні мОї голуби
Вирвуться - й полинуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910826
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)