Cонячно якось

Проклюнулися  дзьобики  тюльпанів
Наївних,  як  і  личило  б  юнцям,
Дощами  вмилось  небо  на  світанні
Під  щиросердний  перекличний  гам.

І  повесні́ло  си́няво-безхмарно,
Повеселіло  сонячно  якось.
І  навіть  клен  киває  віттям  схвально,
Що  травеня́  на  ноги  підвелось.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2021
автор: Оксана Дністран